Розглянуто основні теоретичні та практичні питання екології та соціоекології з залученням найновіших матеріалів. Висвітлено сучасний стан довкілля в Україні, проаналізовано причини та наслідки розвитку негативних екологічних ситуацій. Розкрито методологічні засади та проаналізовано співвідношення - екології та соціоекології, основні напрями та джерела сталого розвитку.

Розглянуто теоретичні та практичні питання екології та соціології. Висвітлено сучасний стан довкілля в Україні, проаналізовано причини та наслідки розвитку негативних екологічних ситуацій. Розкрито методологічні засади екології та соціоекології, визначено напрямки та джерела сталого розвитку. Встановлено співвідношення двох наук - екології та соціології.

Розглянуто Львів як соціоекосистему, обгрунтовано необхідність запровадження нових концептуальних підходів до вирішення проблеми "суспільство - природа" на основі соціо-екологічної теорії взаємодії суспільства та природи, теоретичних і методологічних засад конструктивної географії. Проаналізовано вплив суспільства на природу Львова впродовж XX ст. Розкрито тенденції зміни основних компонентів природи, їх залежність від господарських чинників. Виявлено дисонуючі елементи та протиріччя, що виникали у процесі освоєння природних ландшафтів на території міста.

Рассмотрен Львов как социоэкосистема, обоснована необходимость внедрения новых концептуальных подходов к решению проблемы "общество - природа" на базе социо-экологической теории взаимодействия общества и природы, теоретических и методологических основ конструктивной географии. Проанализировано влияние общества на природу Львова в течение XX в. Раскрыты тенденции изменений основных компонентов природы, их зависимость от хозяйственных факторов. Выявлены диссонирующие элементы и противоречия, возникавшие при освоении природных ландшафтов на территории города.

Висвітлено теоретико-методологічні закономірності формування сучасного соціально-екологічного стану великих міст. Обгрунтовано концепцію соціоприродного розвитку території великого міста, яка становить сукупність закономірностей щодо уявлення про нього як соціально-екологічну систему, що розвивається в напрямку деструктивності життєвого середовища, підвищення структурної невпорядкованості та втрати системних ознак, а також переводить систему міста до стану динамічної рівноваги із суспільним впливом, коли її елементи безпосередньо реагують на цей вплив і формують сценарій розвитку. Показано необхідність запровадження нових концептуальних підходів до проблеми "суспільство - природа" на основі соціально-екологічної теорії взаємодії суспільства та природи, теоретичних і методологічних засад конструктивної географії та запропоновано відповідні концептуальні напрацювання. Проаналізовано вплив суспільства на природу Львова протягом XX ст., розкрито його залежність від господарських чинників, а також конструктивно-географічні та соціально-екологічні особливості цього впливу.

Описано найважливіші процеси взаємодії людського суспільства. Розглянуто основи соціальної екології, історію становлення цієї галузі знань. Висвітлено концепцію природознавчого космізму. Проаналізовано глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення, зокрема проблеми охорони флори та фауни, атмосфери від забруднення. Досліджено соціально-екологічні проблеми гідросфери та літосфери, показано вплив діяльності суспільства на них. Розглянуто етичні засади ставлення людини до природи, питання релігії та соціоекології. Показано роль інформації у вирішенні проблем взаємодії суспільства та природи. Розкрито міжнародні аспекти взаємодії суспільства та природи.

Розглянуто та проаналізовано атрибути оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Визначено сукупність параметрів, використаних у ході побудови інформаційної моделі школи з метою її реалізації в комплексі інтелектуальних інформаційних технологій генерації проектів трансформації школи. Запропоновано класифікацію атрибутів оцінювання навчальних закладів, основану на придатності до використання під час побудови відповідної експертної системи.

Розглянуто внесок В. І. Вернадського у створення засад української науки й освіти ХХ ст. Обумовлено його визначальну роль у заснуванні Української академії наук, національної бібліотеки Української Держави, ряду університетів та інститутів, наукових організацій. Вказано, що вчений першим з істориків і дослідників вважав, що академія має стати потужним національним центром, розбудованим на державних засадах. Зазначено, що розробки вченого були одними з наріжних каменів, що заклали основи формування майбутньої концепції збалансованого розвитку.

Рассмотрен вклад В. И. Вернадского в создание основ украинской науки и образования ХХ в. Обусловлена его большая роль в основании Украинской академии наук, национальной библиотеки Украинской Страны, многих университетов и институтов, научных организаций. Указано, что ученый первым из историков и испытателей считал, что академия должна стать мощным национальным центром, основанном на государственных принципах. Указано, что разработки ученого были одними из основных принципов, которые послужили основой формирования будущей концепции балансированного развития.

Vernads’kyi’s contribution to forming the foundations of Ukrainian research and education in the 20th c. are described. He played a defining role in establishing Ukrainian Academy of Sciences, national library of the state of Ukraine, a number of universities and institutes, and research organizations. The scientist was the first one among historians and researchers to think that the academy is to become a powerful national center, developed on the basis of a state. The scientist’s research was one of the cornerstones that laid the foundation for a future concept of balanced development.

Запропоновано використання технології комплексного багатовимірного аналізу даних (OLAP) для підтримки прийняття рішень у сфері освіти. З використанням методології побудови гіперкубів даних проведено системний аналіз діяльності загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ), визначено та надано опис вимірів гіперкуба даних ЗНЗ. Розроблено багатовимірну модель цих закладів загальної середньої освіти.

Описано інформаційну модель освітнього середовища крупного міста, проаналізовано процеси освітньо-кваліфікаційного зростання особистості, починаючи від перших освітніх процесів до повної професійної зрілості та подальшого підвищення відповідного знаннєвого потенціалу. Запропоновано процеси поширення знаннєвого потенціалу у соціокомунікаційному середовищі подавати у вигляді дифузійноподібної моделі.

Вирішено задачу розроблення узагальненої дифузійноподібної моделі процесів перерозподілу знаннєвого потенціалу в соціокомунікаційному середовищі крупного міста з урахуванням поповнення знань агентів. Об'єкт дослідження - процес передачі знаннєвого потенціалу в освітньому середовищі на рівні шкіл міста. Предмет дослідження - методи та засоби побудови узагальненої дифузійноподібної моделі інформаційного процесу поширення знаннєвого потенціалу. Запропоновано міське освітнє середовище подавати у вигляді мережевого графа, вершини якого зображають осіб (агентів), які навчаються та беруть участь у навчально-виховних та освітніх процесах. Введено поняття знаннєвого потенціалу агентів, що подається як характеристика певної сукупності, суми знань того чи іншого індивіда, накопиченої впродовж відповідного життєвого періоду. Запропоновано оригінальний модельний підхід до інформаційних процесів поширення знаннєвого потенціалу, який базується фізичних аналогіях, а саме явищі дифузії. Узагальнено математичну дифузійноподібну модель процесів перерозподілу знаннєвого потенціалу між агентами, що належать до однієї освітньої соціокомунікаційної спільноти (кліка), а також між агентами різних кліків в межах шкільного освітнього рівня міста. Показано вплив бібліотек на поповнення знаннєвого потенціалу агентів в межах кліка та представлені результати чисельних експериментів.

Викладено основні засади та критерії оцінки інституційного розвитку соціально-економічних відносин України. Наведено основні тенденції та перспективи розвитку світового ринку сировинних ресурсів за умов відкритості економіки. Проведено оцінювання соціально-економічного потенціалу модернізації промислового регіону. Запропоновано методичні підходи до оцінки та прогнозування самозабезпеченості регіонів. Досліджено стан і проблеми управління якістю продукції на поліграфісних підприємствах України. Розглянуто проблеми та перспективи впровадження внутрішнього аудиту в діяльність підприємств України. Висвітлено теоретичні основи гарантування фінансової складової економічної безпеки підприємства.

Детально охарактеризовано найбільш поширені деревні види та проаналізовано геопросторові особливості поширення інтродуцентів на території м. Львів. Розглянуто тваринний світ як важливий компонент урбосистеми. Описано основні категорії та об'єкти природно-заповідного фонду на території міста. Особливу увагу приділено компонентам природного середовища, що функціонують у м. Львів. Подано інформацію про географічне положення, рельєф, грунти, фауну, ботанічні сади, дендропарки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва міста.

Проаналізовано в історичному аспекті дослідження фіторізноманіття на території соціоекосистеми міста Львова. Охарактеризовано вплив природної деревної рослинності на геопросторовий розвиток урбосистеми. Розглянуто особливості та чинники формування зеленої зони міста на різних етапах формування його територіально-просторової структури. Підкреслено та проаналізовано роль інтродуцентів в оптимізації зеленої зони міста, особливості їх просторового поширення. Проведено аналіз основних урбогенних чинників впливу на біорізноманіття міста. Відмічено, що комплекс умов, в яких доводиться зростати рослинам, зокрема деревним, часто не відповідає їх біологічним і екологічним вимогам, що призводить до зниження їх життєздатності та функціонування. Окреслено найважливіші проблеми озеленення сучасного міста, узагальнено недоліки утримання та експлуатації зелених насаджень, а також визначено перспективи їх оптимізації.

Структурні зміни зумовлюють перетворення в економіці країни, особливо відчутні на території великих міст. Ці зміни можуть бути різними за масштабами та інтенсивністю впливу на діяльність суб'єктів економіки, які слід розглядати не лише як відокремлені у межах економічної підсистеми міста елементи продуктивних сил, але і як колективи людей, тобто з позиції соціуму. Розглянуто геопросторові зміни в розподілі земель міста Львова, переваги та ризики зростання щільності забудови на території міста. В останні роки значні зміни в простір міста вносять нові житлові квартали. Якщо в 2000 році прийнято в експлуатацію житлових будівель 109 одиниць, а в 2015 році 433 одиниці (відповідно загальної площі житла 95,9 тис. м. кв. і 571,5 тис.м.кв.). Більшість забудовників віддають перевагу забудові центральних районів Львова. У цьому випадку жителі новобудов отримують розвинену інфраструктуру з транспортними розв'язками та об'єктами соціальної сфери: школами, дитячими садками, магазинами, спортивними комплексами. Нерегульований приплив індивідуального автотранспорту міста як на самих магістралях, так і безпосередньо на сельбищній території зумовлює вилучення значних площ для розміщення автостоянок, розширення об'єктів транспортного обслуговування, ущільнення території житлових районів, у тому числі житлової забудови, а в кінцевому підсумку погіршення умов проживання.прод

Розглянуто споживацьку поведінку як таку, що виходить за межі задоволення первинних потреб і починає слугувати в першу чергу зростанню соціального престижу. Споживацьке ставлення до довкілля призводить до його руйнації. Інфекція споживацтва швидко поширюється не зважаючи на жодні кордони, і є дуже небезпечною як для окремої людини, так і цілих народів і всієї планети. Об'єктивна залежність траєкторії розвитку людства від стану природного довкілля була визнана всіма учасниками Конференції ООН з довкілля та розвитку (Ріо-де-Жанейро. 1992). Світове співтовариство повинно створити нову філософію свого розвитку, покликану протиставити невгамовному агресивному споживанню стриманість, поміркованість, гармонійний розвиток особистості і колективу, природи і цивілізації. Споживаємо догоджаючи потребам, які ростуть безупинно. Отже, одним із варіантів рішення може бути перетворення процесу охорони довкілля у більш вигідне і прибуткове заняття, ніж завдання шкоди. Сьогодні істотно зростає і значення осмислення проблем діяльності людини у довкіллі, оскільки можливості практичного використання всіх компонентів природного довкілля трансформуються і набирають нових форм, звідси, і змінюють реальні шанси для задоволення потреб людини і суспільства в цілому. Гострою стаза необхідність зміни поглядів на довкілля від позиції поглядів на довкілля від позиції задоволення наших потреб до розуміння, що воно є єдиною передумовою нашого нормального існування. Досягти цього можна лише у випадку зміни свідомості й світогляду не окремих особистостей, цілого покоління громадян.

Узагальнено фактологічний матеріал стосовно природних умов і ресурсів Львівщини. Подано відомості про геологічну будову та мінеральні ресурси, рельєф і геоморфологічне районування, клімат, поверхневі води, грунтовий покрив, розмаїття рослинного і тваринного світів, ландшафти, природно-заповідний фонд та екомережу Львівської області. Розкрито теоретико-методологічні і прикладні підходи до оцінювання ресурсів регіону, їхнього потенціалу, особливостей використання, відновлення й збереження.

Реалізація ефективних комунікативних процесів у міських соціокомунікаційних середовищах є необхідною передумовою формування процедур професійного самовизначення мешканців у "розумних" містах. Саме вони забезпечують встановлення міжособистісних зв'язків у міському соціумі, зокрема системи освіти, ринку праці та трансформацій, які відбуваються в економіці міст і територіальних громад. Проведені дослідження засвідчують, що процес вибору професійного спрямування особи є складним, багатокроковим, ітеративним соціокомунікаційним процесом, який потребує врахування великої кількості параметрів і передумов. Для підвищення ефективності прийняття рішення абітурієнтом щодо вибору майбутнього фаху розроблено програмно-алгоритмічний комплекс (ПАК), який реалізовує інформаційні технології вибору професії та супроводу підготовки фахівців. Розглянуто архітектуру ПАК як складову проєктної діяльності щодо забезпечення потреб ІТ галузі у кваліфікованих кадрах, підготовка яких розпочинається зі шкільної лави. З використанням функціональних можливостей ПАК проаналізовано тенденції щодо складання зовнішнього незалежного оцінювання на прикладі випускників середніх шкіл м. Тернопіль із предметів, профільних для спеціальностей ІТ галузі. Результати ЗНО та вибору предметів для його складання засвідчують поступове зростання зацікавленості абітурієнтів спеціальностями ІТ галузі.

Запропоновано алгоритм соціально-екологічного дослідження урбосистем малих міст, проаналізовано показники, що є необхідними для його проведення. Виокремлено основні етапи соціально-екологічного дослідження малих міст. Особливу увагу приділено екологічними проблемам, що виникли в умовах трансформації економіки міст, змінам, що виникли в результаті цих процесів. Розглянуто проблеми, що можуть виникнути при проведенні дослідження.

Розв’язано актуальне наукове завдання розроблення інформаційних технологій моделювання освітнього соціокомунікаційного середовища великого міста для інформаційно-технологічного супроводу підготовки фахівців. Подано загальну характеристику освітнього соціокомунікаційного середовища міста та схему етапів інформаційно-технологічного супроводу підготовки фахівців. Розроблено модель процесу аналізу даних щодо визначення професійних нахилів та здібностей особи на основі результатів профорієнтаційних тестів, що дало змогу оптимізувати процес визначення професійних особливостей особистості. З використанням методології побудови гіперкубів даних набув подальшого розвитку метод аналізу освітньої діяльності професійно-технічних та вищих навчальних закладів міста. Вперше розроблено комплексну модель поширення «знаннєвого потенціалу» на основі використання диференціальних рівнянь дифузійного типу, яка, на відміну від існуючих, враховує багатокомпонентність «знаннєвого потенціалу» особи і може використовуватися для формування її освітньої траєкторії навчання. Розроблено програмно-алгоритмічний комплекс, який реалізує інформаційні технології моделювання освітнього соціокомунікаційного середовища великого міста та поєднує в цілісній системі усі етапи підготовки фахівців.

Розглянуто основні підходи та визначення, які використовуються для управління природокористуванням та оцінки впливу на довкілля, їх нормативно-правове забезпечення. Висвітлено організаційно-практичні основи екологічного аудиту. Визначено систему індикаторів та порядок здійснення моніторингу довкілля. Структура даного посібника побудована таким чином, щоб враховуючи нормативно-правову базу майбутній спеціаліст зумів розглянути основні положення законодавчих норм, що стосуються управління природокористуванням, оцінки впливу на довкілля, їх практичного впровадження. З метою засвоєння основних положень наведено перелік питань для контролю, тести для перевірки засвоєння цих положень.